Дисплазія кульшових суглобів – це патологія, що призводить до порушення функціонування опорно-рухового апарату та може стати причиною вивиху або підвивиху кісток. Частіше за все, це захворювання – вроджене, тому для малюків дуже важливо вчасно проходити огляди ортопеда-травматолога. За умови своєчасного виявлення та правильно підібраного лікування є всі шанси виправити ситуацію консервативними методами у віці до 1 року.
Які симптоми мають насторожити?
Оглядати дитину потрібно в комфортних умовах, щоб вона не відчувала стресу та не напружувала м’язи ніг, чинячи опір. В кімнаті має бути тепло, малюк не повинен бути голодний, атмосфера має бути дружньою, щоб дитина не боялася та не плакала. На основі самих лише даних зовнішнього огляду не можна встановити точний діагноз, але можна запідозрити патологію та направити маленького пацієнта на УЗД кульшових суглобів (а за необхідності – на рентген).
Симптоми дисплазії:
- обмежене відведення ніг у кульшових суглобах;
- несиметричні шкірні складки на ногах;
- одна нога може бути коротшою за іншу;
- характерне клацання під час відведення ніг.
Симптоми можуть бути менш чи більш виражені, залежно від складності патології. Разом зі зростанням дитини погіршується і симптоматика – відведення ніг в різні сторони стає більш складним, а клацання під час руху кульшового суглобу може бути добре чутним. Звук пов'язаний з тим, що під час відведення нижніх кінцівок відбувається самостійне вправлення вивиху.
Бажано діагностувати патологію у віці, не більше ніж 3 – 4 місяці. В такому випадку шанси обійтися без операції та вилікуватися повністю досить високі.
Лікування дисплазії
Оптимальний вид лікування призначає ортопед на основі даних огляду дитини та результатів УЗД чи (та) рентгену. Найчастіше дитині рекомендується носити стремена Павлика. Знімати їх можна тільки під час купання. Переривати лікування без відома ортопеда небезпечно, тому що у випадку з дисплазією кульшового суглобу це може спричинити погіршення стану. Маленькі діти швидко звикають до стремен, і вони їм практично не заважають. Щоб у майбутньому у малюка не було проблем з ніжками та він міг нормально ходити, потрібно носити стремена протягом того періоду, який порекомендує лікар.
Інші методи лікування дисплазії:
- шини;
- пов’язки;
- ортопедичні подушки;
- масаж та ЛФК (як правило, це допоміжні методи).
Мета використання будь-яких ортопедичних конструкцій – тримати ноги дитини в розведеному положенні та забезпечити їм функціональність. Як лікувально-профілактичні міри, лікар може порекомендувати робити гімнастику вдома, надаючи перевагу круговим вправам на стегна. Хоча точна причина розвитку дисплазії невідома, потрібно знати способи профілактики, щоб зменшити ризик появи проблем з опорно-руховою системою.
Для профілактики дисплазії не можна туго пеленати дитину, бо це порушує нормальну активність ніг та впливає на фізичний розвиток. Для перенесення дитини не можна використовувати сумки-кенгуру, тому що ноги в них звисають вниз і суглоби зазнають значного навантаження. Для малюків підходять слінги, які щільно прилягають до тіла дорослого, а ніжки дитини при цьому широко розведені.
Якщо дисплазію не виявити та не почати лікування, її наслідки можуть бути страшними. Оперативне лікування, біль під час ходи та інвалідність – одні з них. Тому відвідуйте ортопеда регулярно (в 1 міс, в 3 та 6 міс, а також після того, як дитина почне ходити). Своєчасне лікування – запорука здоров’я у майбутньому.
Статтю підготував лікар Мельник Михайлов Володимирович – ортопед вищої категорії.
