Клишоногість – це вроджена патологія стопи, що зовнішньо проявляється її деформацією у внутрішню сторону. Вона помітна неозброєним оком і у більшості випадків лікар може поставити такий діагноз ще в пологовому будинку. Інколи клишоногість може розвиватися як ускладнення захворювань нервової чи опорно-рухової системи, але частіше за все, це – вроджена проблема. У хлопчиків такі патології зустрічаються в два рази частіше ніж у дівчат. Важливо своєчасно розпізнати клишоногість та почати лікування, тому що без втручання воно може призвести до інвалідності в ранньому віці.

 

Загальна інформація

 

Випадки захворювання трапляються приблизно 1 на 1000 новонароджених дітей. За умови своєчасного діагностування та початку лікування з самого народження деформацію можна прибрати консервативними методами. Існує 3 види цієї патології:

 

  • еквіноварусна (стопа повернута вниз та у внутрішню сторону);
  • вальгусна (п’ятка повернута у внутрішню сторону);
  • варусна (підошва повернута вниз та всередину).

 

При виявленні перших ознак деформації ступні в дитини потрібно звертатися до ортопеда. Чим раніше буде встановлено правильний діагноз, тим вищі шанси на успішне та просте лікування.

 

Причини виникнення

 

Точна причина розвитку вродженої клишоногості невідома, але існують певні фактори, що підвищують ризик появи захворювання. До них належать:

 

  • внутрішньоутробні інфекції;
  • нестача вітамінів та біологічно активних речовин у раціоні майбутньої матері під час вагітності;
  • дисплазія стопи та гомілки;
  • шкідливий механічний вплив на плід (здавлювання);
  • попадання токсичних речовин в організм вагітної протягом першого триместру вагітності (в цей час формуються органи та системи дитини).

 

Набута клишоногість зазвичай починає сповіщати про себе симптомами у віці 2 – 3 років дитини (якщо, звісно, вона не пов’язана з травмою). Дитина неправильно ставить ступні, змінюється її хода, тому батькам потрібно звернути на це увагу та відвідати дитячого ортопеда. Більш чітко ознаки клишоногості помітно в той період, коли дитина спить, тому що м’язи максимально розслаблені.

 

Діагностика та лікування

 

Запідозрити клишоногість можна під час зовнішнього огляду стоп дитини, а також при оцінці слідів, що залишають її ноги. В нормі відбитки пальців паралельні, а область носків трошки розведена в різні сторони. При клишоногості стопи вигнуті у внутрішньому напрямку, залежно від тяжкості викривлення може бути менш чи більш помітним. В якості додаткових методів обстеження використовують УЗД та рентген. Діагноз може встановити лише дитячий ортопед.

 

У випадку легких патологій використовують накладання гіпсу з раннього віку (приблизно з 1 тижня). Лікар розминає стопу та робить її форму правильною, після чого вона фіксується в гіпсі. Пов’язка регулярно змінюється, це робить лікар-ортопед на прийомі, тому що під час маніпуляції він оцінює прогрес та продовжую виправляти викривлення. Метод є ефективним у нескладних випадках, він дозволяє уникнути оперативного втручання.

 

Додаткові методи лікування – гімнастика, масаж та фізіотерапія. Після зняття гіпсу лікарі можуть рекомендувати використання ортопедичних фіксаторів, а також використання спеціального взуття. Оперативне лікування проводиться в тяжких випадках, а також, якщо консервативні методи допомоги не дали результату.

 

Клишоногість не можна ігнорувати, дитину потрібно лікувати при будь-яких її проявах (навіть незначних). Без лікування вона буде прогресувати, а також спричиняти біль під час ходи, і порушувати поставу.

 

Статтю підготував дитячий ортопед центру «MD clinic», лікар вищої категорії Мельник Михайло Володимирович.